Розстріляна душа...
О, як болить...
Ні рими біль не гоють, а ні проза.
Крик мовчазний у всесвіти летить
І відмовляється це все сприймати розум...
Розстріляна весна...
Та все одно
Розквітне незабаром білим квітом.
І проросте нескорене зерно,
І буде ворог знищеним, побитим.
І буде мир, добутий у боях,
Повернуться героями додому
Всі наші хлопці.
Й стріне їх в дворах
Бузок квітучий...
І відступить втома.
Розстріляна душа...
О, як болить -
Ні проза біль не гоїть, а ні вірші.
Його лікує віра в світлу мить,
Вона вже поруч -
Вже пройшли страшніше...
Розстрiляна душа
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2022
Свидетельство о публикации №122050204633
Свидетельство о публикации №122050204633
Рецензии
Это смотря кто стреляет.
С теплом,
Александр Анатольевич Капранов 02.05.2022 16:27 • Заявить о нарушении
С теплом,
Александр Анатольевич Капранов 02.05.2022 16:27 • Заявить о нарушении
У нас нет суицидальных наклонностей, стреляют недруги и больно ранят...
Наталия Рыбальская 02.05.2022 20:14 Заявить о нарушении
Наталия Рыбальская 02.05.2022 20:14 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.