книга
мого прожитого життя
Розповiдае про прожитi щирi почуття
Листочки за листочком в нiй перекидаються чi
вiдриваються
як у нашого калiндаря.
I все не зря
Кипiли та киплять в душi противорiччя
летiлы i летять життевi днi
В минуте
як в костер палiччя
В костер ненавистi i зла
А я робити що должна ?
А Посмiхатися
долати
i Бога дякувати
та кувати
любовь у серцi i в душi
Щоб не втонути у глушi
В темницi безпробудноi
неволi
якоi так багато
як i
волi
Свидетельство о публикации №122050201850