Ще трохи. Шість коротких діб,
і ми обнімемось, а Б-г
сховає сльози десь углиб,
бо ми живі, коли удвох.
І світ замружиться від слів,
якими стомлена душа
опише чорну тугу снів
у римі білого вірша.
І люди, ті, що нас не зна,
відчують, врешті, що до них
прийшли бажання і весна,
щоб тих знайти в словах не тих.
І ми побачим, що змогли б
будь-що, плекаючи любов.
Ще трохи. Шість коротких діб,
і ми обнімемося знов…
Ще трошки
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122043006112
Свидетельство о публикации №122043006112
Рецензии