П'ю за небо в очах неймовірно вродливої жінки.
П'ю за щастя її неймовірно вродливих дітей.
П'ю за те, щоб зі мною були всі вони щохвилинки.
П'ю за смерть ворогів, що сховались в подобі людей.
Я не знаю, чи можна, та вип'ю я врешті й за себе.
Щоб побачив я все, що призначила доля мені.
Щоб було наді мною лиш чистеє синєє небо.
П'ю за те, щоб ніколи не було нестачі в вині.
П'ю за тих, хто відчув, що не випити вже не можливо.
П'ю за тих, хто з'єднав сенси істин і колір вина.
П'ю за те, щоб нарешті земля моя була щиро щаслива.
П'ю за тих, хто пізнав, що за істину треба – до дна.
Тост. За тих, хто... In vino veritas
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122042700822
Свидетельство о публикации №122042700822
Рецензии