Б'ється в тісній печурці вогонь.
На полінах смола, як сльоза;
І співає в землянці гармонь
Про усмішку у твоїх очах.
Шепотіли про тебе кущі
На равнині усій сніговій;
Хочу я, відчувала щоб ти
Як сумує мій голос живий.
Зараз все віддаляєшся ти -
Поміж нами упали сніги;
Мушу довго до тебе я йти,
А до смерті чотири кроки.
Дуй, гармонь, завірюсі на зло,
Путь до щастя далеко гатя.
У холодній землянці теплО -
Негасимі мої почуття…
Землянка Алексея Суркова по украински
© Copyright: Николай Андреевич Гардба, 2022
Свидетельство о публикации №122042300883
Свидетельство о публикации №122042300883
Рецензии