Привіт! В Україні війна.
Б'є під ребра страшна новина.
Кілька тижнів - суцільний жахливий сон.
Я лишаюся вдома, а ти - за кордон.
Не злічити тих днів - скільки їх ще мине?
Знаю - думаємо про одне,
Ти не спиш, телефон у руці.
Є живий хто? На тому кінці
Обірвався зв'язок, хтось вже не відповість.
Вбивча тиша. Далеко десь полум'я їсть
Чорно-сірі спустілі міста.
Заспокойся! Рахуй до ста.
Ти потрібна мені жива,
І, повір, це не просто слова.
Привіт! В Україні війна.
Гірку каву допити до дна
Протриматись іще один день,
Від усього не втратити ґлузд.
За прокляттям прокляття із вуст
Замість щирих дзвінких пісень.
Кілометри розділять серця.
Що без того розгромлені вщент.
Попри все - стоїмо до кінця,
І цінуємо кожен момент
У реальності дикій, новій.
...А тим часом, на передовій,
Пересиливши сумніви, роспач і страх,
Сиві янголи зброю тримають в руках,
Наближаючи наш хеппі-енд.
Прив т...
© Copyright: Анита Левицкая, 2022
Свидетельство о публикации №122042207339
Свидетельство о публикации №122042207339
Рецензии