Моe Старе Мiсто

київський романс

декламує Юрій Востров:
https://youtu.be/-AP8J4q1f3Q


В  Старому Місті я проріс,
не в цьому світі, моя люба...
Моїх думок весняних віз
заїхав в світ доволі грубий...

Я пристосований в світ так,
як подорожник на узбіччі,
де повз - брудний та шумний тракт,
який моїй душі не личить;

де замість зорь - отруйний світ
люмінсцентністю палає…
В ночі, яка як пустоцвіт,
вже  цвіркунів квартет не грає...

В  Старому Місті я проріс,
не в цьому світі, безперечно...
Хоча, життя змінило б зміст?
Питання Богу недоречне…

В душі  - мольфар я та Поет…
В Миру – звичайний обиватель…
Давно забутий раритет
словесний золотошукатель…

Ходжу Землею повсякчас
любов'ю, радістю палимий,
з душею повною прикрас,
де іншим - вміст її незримий…

Я в Рідне Місто плоттю вріс,
де в жовтні  з листям опадаю…
І не ховаю щастя сліз,
як навесні знов оживаю;

де в небесах ультрамарин
мені тривожить світ імунний;
де скибкой Місяця у джин
піду на дно в світ злоторунний,

де через промінь до кінця
я вип'ю істину із джину,
І сум розтане геть з лиця:
Кохання з мудрістю - єдині!

А після - ляжу спочивать,
щоб разом втілити бажання,
тебе пестливо цілувать
і чути відповідь мурчанням…

В знемозі щастя відчувать:
Не треба іншого кохання!

           ***
Музика: Secret Garden «Searching For Thе Past»