Пагорби Грузії накрила нічь-імла;
Арагви шум переді мною.
Сумую я злегка; печаль моя світлА;
Печаль ця зовсім сповнена тобою,
Тобой, лише тобой… Журботу цю мою
Ніщо не мучить, не турбує.
А серце і горить, і любить - це тому,
Що без любові не існує.
На холмах Грузии Пушкина
© Copyright: Николай Андреевич Гардба, 2022
Свидетельство о публикации №122042101879
Свидетельство о публикации №122042101879
Рецензии