зів'яле листя... — не про тебе, Друг.
не відбренить струна. і не порветься —
твоє невпинно калатає серце.
у кожній римі — нескінченний Руф.
Поет не помирає. цей політ —
від серця до сердець — ніколи
не скінчиться. не стане кволим.
тож перейматися тобі не слід.
нехай здається, що тобі не чути,
як дощ іде... і більше не збагнути —
як Час і Простір утворили міцність?
у тебе більше, ніж Любов і Вічність.
наблюдение-783
© Copyright: Хума Пабидим, 2022
Свидетельство о публикации №122041900580
Свидетельство о публикации №122041900580
Рецензии