Ворожа куля в серці неба б'є навиліт.
Ракетний обстріл нищить сонце та життя.
Лежать поранені надії - вкрай вже сиві.
І до минулого нема вже вороття.
Кров запіклася на паркані темних вулиць.
Забракло слів, забракло потягів, весни.
В час комендантський місто враз очей не стулить.
Дощі артобстрілів - жахливі та рясні.
Смерть за смертями на асфальті передбачень.
І бомбосховище страждає від думок.
Нема за вбивства ні амністій, ні пробачень,
Бо кожен день - це окупантів злісний крок.
Душа в уламках від снарядів, скла, подряпин.
І біль у скронях відбивається у снах.
У когось спалені домівки, дим у хаті.
На Батьківщині не скінчилась ще зима...
16. 04. 2022.
Коменданська година
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2022
Свидетельство о публикации №122041606180
Свидетельство о публикации №122041606180
Рецензии