***

15/11/09, 14042022 2340

 
   Ти, мила, звикла - мати те, що маєш...
 
 
   Не вміючи інакше, ніж в страждальному відмінку однини
 
 
   Ти йдеш навпомацки вздовж мене,
   Руїн фортечної стіни,
   Та кожний дотик до моїх запалених цеглин -
   Розпечений, знайомий, звичний біль.
 
   Хоч боляче обом, та ми не вміємо -
   Інакше, ніж в страждальному відмінку однини




Рецензии