На хвилях памятi поринувши в Минуле,
шукаю я оту Щасливу Мить,
що в небі птахом к обрію майнула,
проливши в серце райдужну блакить,
там де чутна здалеку люба пісня
і в полі віє м'ятний вітерець;
де Вир Ночі гайнувши в Прірву Світла,
із ним скінчить укотре вічний герць
у нескінченнім ряді перетворень,
як бескінечний Всесвіту рушій…
Ось так за кригой - знову буде повінь;
так нескінченна - еволюція душі
там, де вона співає в Часі – соло…
Де в Часі - Хор Міттевостей бринить…
Так по воді іде за колом – коло…
Так Всесвіт - вщерть збагачує ця Мить,
коли кохання - Мить духотворить!
Езотерiчна Реверберацiя Створення Миру
© Copyright: Юджин Папуша, 2022
Свидетельство о публикации №122041304441
Свидетельство о публикации №122041304441
Рецензии