Псы

Я знаю вас ещё с времён суровых,
когда огня кровавые клыки
вздымались вверх,
до облаков багровых,
и раздирали небо на клочки.

Тогда вас люди называли псами,
ведь вы лизали немцам сапоги,
ревели  "хайль!" охрипшими басами
и "Ще не вмерла?" -
Мы с тех пор враги.

Где вы прошли  - осталися руины,
для трупов не хватало даже ям.
Плевала кровью "нэнька Украина"
в лицо предателям и холуям.

Вы продали б давно её, ей-богу!,
и выгнали бы нас с родной земли,
когда бы не вернулись на подмогу
с востока братья наши - "москали".

Теперь вы вновь собрали свои кости,
торгуете землёю на развес,
вы новых палачей завёте в гости
на сало украинское и хлеб.

Вы будете таскаться по чужбинам,
покуда чёрт вас всех не заберёт,
но знайте:  "Ще не вмерла Украина",
без вас она уж точно не умрёт.
-- -- --  -- -- --  -- -- --  -- --  --  -- -- -- --  -- --
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!

Я  зустрічався  з  вами  в  дні  суворі,
Коли  вогнів  червоні  язики
Сягали  від  землі  під  самі  зорі
І  роздирали  небо  літаки.

Тоді  вас  люди  називали  псами,
Бо  ви  лизали  німцями  постоли,
Кричали  "хайль"  охриплими  басами
І  "Ще  не  вмерла..."  голосно  ревли.

Де  ви  ішли  -  там  пустка  і  руїна,
І  трупи  не  вміщалися  до  ям,   -
Плювала  кров'ю  "ненька  Україна"
У  морди  вам  і  вашим  хазяям.

Ви  пропили  б  уже  її,  небогу,
Розпродали  б  і  нас  по  всій  землі,
Коли  б  тоді  Вкраїні  на  підмогу
Зі  сходу  не  вернулись  "москалі".

Тепер  ви  знов,  позв'язувавши  кості,
Торгуєте  і  оптом,  і  вроздріб,
Нових  катів  припрошуєте  в  гості
На  українське  сало  і  на  хліб.

Ви  будете  тинятись  по  чужинах,
Аж  доки  дідько  всіх  не  забере,
Бо  знайде  -  ще  не  вмерла  Україна
І  не  умре!

В.Симоненко (1935.01.08 - 1963.12 13)