Квiтневий сон
Я чула голос рідний, бачила обличчя.
Молюся кожен день за нього в цій війні:
Щоб дім вцілів, оберігали сили вищі.
Ми говорили про поезію із ним.
Мені здавалось, що не сплю я.
Все насправді.
І ніби мирне небо, і нема війни.
Я в ріднім Харкові, де б жити і кохати.
Мені так тепло було, тепло на душі.
Коли прокинулась, то сльози полилися.
Я у Варшаві. Він у Харкові один.
І кожен день бомбять, стріляють:
В селах, в місті.
Я так додому хочу. Харків - рідний дім.
Це - моє місто, моє серце, моя мрія.
Я дуже хочу знов зустрітися із ним,
Щоб обійняти його з ніжністю та міцно...
11. 04. 2022.
Свидетельство о публикации №122041104419