С Линой Костенко в унисон Так мовчиш

Парафраз на тему С классиками в унисон

Ліна Костенко

Так мовчиш, що заслухатись можна,
потонути в м’якій тишині.
І якби не було тривожно,
то чудесно було б мені.
Я не знаю, чи ти вродливий,
і чи ти на світі один.
Ти для мене — як справжнє диво,
котре виникло без причин.
Але в серці — пересторога,
і зривається слово: «Іди»
Пізно стрілися наші дороги.
є на них уже інші сліди.
Вірю в серце твоє і волю,
вірю в правду очей твоїх.
Знаю: ти б не спіткнувся ніколи
об каміння моїх доріг.

Бруна
10.04.2022.

Так мовчав, що заслухатись можна,
потонула у тиші вовні.
Ах, якби не було так тривожно
і водночас чудесно мені.

Я не знала, чи ти вродливий,
чи вся врода у пісні моїй,
що лунала щиро, мов диво,
осяйна, як неба мотив.

Але в серці знов пересторога,
і зірвалося гірке: «Іди».
Пізно стрілися наші дороги,
перехрестями інших світів…

Вірю тільки: на все Твоя воля,
Відблиск його в очах Твоїх.
Знаю: він не спіткнувся б ніколи
об каміння моїх доріг,

Якби Ти за великим рахунком
Не додав нам прискорення – крок
Не зробили б назустріч хутко,
Не розбіглись, кохати щоб

Не для зовнішніх забаганок,
Не для побуту, коли вдвох
Можна каву із порцеляни
Пити мовчки, а третій Бог.

Ти єдиний, і ми з Тобою,
Навіть там, де немає нас.
Мовчимо, що заслухатись можна,
Твоїх диво-пісень парафраз…