Преодолевая страх... - пер. с рус. яз

З альбому «Казка Весняна»

«ПОДОЛУЮЧИ  СВІЙ  СТРАХ...»

...Ось вже перший промінь сонця
Блиск ллє на росточок юний...
Не шкодує світла, ласки
І душевного тепла...

І чим ближче той до ґрунту,
Тим тепліше, затишніше...
Тим привітніше й ніжніше
Пестує його земля!!!

...Несміливо й соромливо
Тягнеться підсніжник вгору...
І, замружившись від сонця,
В мріях лине, наче птах...

На поверхню, із-під снігу,
Озирнувшись обережно,
Потихеньку виповзає...
Подолуючи свій страх!!!

...А там – квітку зустрічає
«Клуб» рослин минулорічних...
Тих, що перезимували...
З їхнім в’їдливим «ха-ха»...

І травинки напівсонні...
І пожухле й змерзле листя...
І голки... І ниті моху...
Біля трухлого пенька...

...Всі – пошкоджені частково...
Підморожені зимою...
Всі – напівживі та чахлі...
Чи зависли уві сні...

Задоволені не завжди...
Та хвалу підносять крихті!!!
Знаючи, що зеленіти
Так непросто повесні!!!


P.S.: Перевод с русского языка на украинский...
ИСХОДНЫЙ ТЕКСТ:

«ПРЕОДОЛЕВАЯ СТРАХ...»

...Вот уж первый лучик солнца
На росточек брызжет юный...
Не жалея света, ласки
И душевного тепла!!!

Чем он ближе к почве талой,
Тем теплей ему, уютней...
Тем приветливей, нежнее
Вдруг становится земля!!!

...Робко, затаив дыханье,
Тянется подснежник в небо...
И, зажмурившись от солнца,
С радостью парит в мечтах!!!

На поверхность, из-под снега,
Осторожно оглядевшись,
Потихоньку выползает...
Преодолевая страх!!!

...Прошлогодние растенья
Там цветочек окружают...
Те, что перезимовали...
С их язвительным «ха-ха»...

Полусонные травинки...
И озябнувшие листья...
И засохшие иголки...
И седые нити мха...

...Повреждённые частично...
Подмороженные стужей...
Чахлые... Полуживые...
Иль зависшие во сне...

Не всегда они довольны...
Но хвалу юнцу возносят!!!
Зная, что весною ранней
Столь непросто зеленеть!!!

(© Copyright: Елена Буторина-Палагута, 2012
Свидетельство о публикации №112031711393)