С Линой Костенко в унисон I жах, i кров

Ліна Костенко

І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.

Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми,а завтра – ви

Бруна
10.04.2022.

І жах, і кров, і смерть, і відчай,
Й наруга, й мародерства раж.
Прийшов, непрошений до речі,
І спокій взяв на абордаж.

Клекоче хижа ненаситність,
Ворожа сутність без прикрас.
І лізе, лізе сіра ницість,
Позбувшись всіх цивільних фаз.

І замість чоловічка світлу
Загрожує пекельний монстр,
Що, як саркома, оселився
У тому, хто зайняв рф, як пост,

«Господь» пропагандистів лютих,
Говнокомандуючий снів,
І в нього шахи – власні люди,
Точніше, нелюди пітьми.

Зосталась там, в людській подобі
Хоча б краплиночка життя?
Тож, схаменіться, ви, народи,
Скоріше, час до каяття!

І час обрати вихід в люди,
Що Богом створені, в собі
Знайти основу. Світ здобути,
Майбутнє нове віднайти.

Тотальну тиранію духу
Здолати зовні, і в душі
Своїй. Щоб вільні й вправні рухи
Творили новий світ. Й вірші

Писали, і пісень співали
Ми знов про щастя й світлий час.
І кров людську не проливали
Ніколи знову! Й буде в нас

Нехай і мужність, і наснага,
І сила будувати світ,
В якому до любові спрага,
В якому Божий Заповіт!