Душа - перлина.Зімкнуті вуста.
Озера хмари ніжно обіймають .
А ті, і зовсім не тікають.
Із задоволенням обійми розкривають.
Причаїлась, спостерігаю.
Як озеро, так чесно і глибоко вбирає весь карий біль з моїх очей.
Вода принишкла, щоб не заважати.
Мені,з душі перлинну нитку зняти.
Й пустити вдалечінь Печалі качу.
Віттану вкотре, мереживо туги, віддавши все крижинці з собою побувавши наодинці.
Забути б тільки біль чужих очей, та слів скрипучих відгук.
І всеж..наперекір всьому - "Все буде добре", на лихо більше не зважаю.
Пустити вдалеч нь Печал качу
© Copyright: Оксана Кауфман, 2022
Свидетельство о публикации №122040503090
Свидетельство о публикации №122040503090
Рецензии