Мiй дiм там де братська могила Укра ни

Я загубив себе…я загубив свій дім
Палає ненька,палає мій цілий колись щасливий світ…
Ворог спалив всю мою душу…мені снарядом влучивши в дім
Ворог дав усім кінець проблемам-відправив нас на небеса до Бога
Скільки діточок вже не побаче цей світ?
Скільки поховано в будівлях дорослих життів?
Під бетонними плитами - назавжди схований народ…і вже нема хвороб…
Кричить і молить про пощаду велична вільна Україна
Скільки ще побачать ці бетонні плити…
Скільки сміху і плачу чув мій рідний дім?
Скільки поколінь перебачив на своєму віці мій двір?
Над Україною сонце зійде , над сотнями мертвих життів…
Поки свої спотворені морди - обмиває росія - тут про допомогу благає і гине моя Україна…
Світ Україну не чує - неначе затулив спеціально вуха
Не баче українців у чорних пакетах похованих поруч з домом  - неначе світ осліп…
Кричить під бетоном і горло рве маленьке дитя - на допомогу свою кличе матір…
Немає нажаль допомоги - дитинку вже не відкачати…
Дякую - я залишився сам,куди мені тепер іти?
Під яку бетонну плиту - де моя могила?
Ти пробач,що я тебе не зберіг - Україна - я був під світанок убитий…
Пробач мене українець - ми все можливе зробили,а тепер лежимо  у братській могилі …
Скільки будуть пам’ятати ці уже самотні - бетонні одинокі могили?
Довіку в росії будуть ріки текти із крові…
Із крові колись живих Українців…