Абетка - доп. -2 до буквы Г с гачком

АБЕТКА 
«КВІТИ  ТА  РОСЛИНИ»
(квітково-рослинна абетка)
– доповнення-2 до літери Ґ (Г з Гачком)

9*
«АҐРУС,  ГЛІД  І  ГОРОБИНА»
(абеткова казка)

     ...Жили-були в Гаю Густому чаГарники. Кущі звичайні. Це – Аґрус, Ґлід і Горобина!!! З дитинства друзями були...
     Порівнювати все любили. Знаходити щось Гарне, спільне. І це було приємно! Дуже!!! Тому і дружно всі жили...

     ...Всі з літерою «Г» дружили. Та тільки Аґрусу і Ґлоду Гачок малесенький дістався. У Горобиночки – нема!!!
     Нехай вона тонка й тендітна, та їй не треба захищатись. Бо в неї є найкращі друзі! Вона у Гаї – не сама!!!

     А друзям Аґрусу і Ґлоду – потрібні Голочки колючі! Посуха їм Грозиться часто. Голки – вологу бережуть!!!
     І щоб плоди птахи не з’їли – боротись також необхідно! І подружку оберіГати – важливий і поштивий труд!!!   

     ...ЧаГарники вони, кущі всі. У всіх Гілок Гнучких – баГато. У всіх – цвітуть розкішні Грона з крихких, маленьких квіточок.
     А восени – у всіх яскраво палають Грона яГід стиГлих. Дорослі люблять їх... І діти... За добрий смак у яГідок!!!

     У Аґрусу і Ґлоду – Ґрона з Гачком-колючкою, як в назвах. У Горобини – просто Грона. Ось так, без Гострого Гачка...
     Ну, взагалі-то, слово Гроно – подвійне написання має. І букву «Г» в нім практикують, і «Ґ» – лісного «їжачка»...
 
     Ще їхні братики і сестри – не тільки Гайові рослини. Ростуть в саду і на Городі теж пишно, весело вони!!!
     І там Горожею служити (живим парканом!) також можуть. І паГони там Гнати вміють не Гірше родичів лісних...

     ...Жили у злаГоді та в мирі дружочки довГо і щасливо. Не ображались, не сварились. Вирішували мирно все.
     І за життя боролись разом. І навіть у лиху Годину один за одноГо тримались! Не ждали, що їх хтось спасе!!!
 
     ...Та виросли кущі в Гайочку. Стрункою дівчиною стала крихка та ніжна Горобина. Як розцвіла її краса!!!
     А Ґлід і Аґрус юнаками приГожими й міцними стали. І – закохались в Горобину!!! Коли прийшла весна-красна...

      І якось не зуміли друзі любов і дружбу поділити. І стали битися Гілками – вже не як друзі, а бійці!!!
      По-справжньому вони зчепились. Ґлід переміГ в бою суворім. Бо став він деревом моГутнім. Мав набаГато більше сил!!!

     ...І наша юна Горобина обрала Ґлода нареченим!!! Але в тій битві Ґлід утратив Гоноровитий свій Гачок...    
     З тих пор Гачка в його іменні і в назві діточок – немає! Він – просто Глід!!! Без шипо-Голки... Такий життєвий всім урок!!!

     ...Та без Гачка Глід Горобині став навіть ближче та миліше!!! Бо в імені у Горобини теж не існує той Гачок...