Дивись у вічі, пристально дивись,
Хіба ти бачиш в них мою покору,
Та схаменись, благаю, схаменись,
Бо не скорюся я тобі ніколи…
Я день у день читаю молитви
За мирне небо над усіми нами,
А ти, вороже, не приходь сюди,
До дому йди до діточок, до мами…
Матуся твоя сльози ллє всяк день,
Чого ж ти став жорстоким до нестями,
Вантаж двохсотий і не чуть пісень,
Є тільки крик від болю й переляків…
Ти сам молися, бо увесь в крові,
В крові малечі та жінок вагітних,
В крові бабусь, дітей, чоловіків,
Що не чекали дій, як кажеш — «мирних»…
Життя то дуже цінний божий дар,
Та не тобі ним час розпоряджатись,
Сирени виють, дуже б’ють з гармат,
То хлопці наші знову вас «вітають»…
Відповідають на жорстокість всим,
Хто землям України злість та ворог,
Та схаменись, благаю, схаменись,
Бо не скоримся ми тобі ніколи…
(Ніка)
24.03.2022
29-й день війни
Дивись у вiчi, пристально дивись
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2022
Свидетельство о публикации №122032907229
Свидетельство о публикации №122032907229
Рецензии