Так н хто не кохав... Так никто не любил

Так ніхто не кохав... (Володмир Сосюра)
https://www.youtube.com/watch?v=SiF88yM2HG0

Так никто не любил

Так никто не любил. Через тысячи лет
Лишь подобное к людям приходит.
В день такой расцветает весна на земле
И нарядна, как в праздник, природа.

Дышит тихо она и легко в небеса.
Тянет к звездам воздушные руки…
В день такой на земле расцветает весна
И трепещет от сладостной муки.

Вянет сердце мое от счастливых очей,
Что в тумане горят надо мною.
Разливается кровь и по жилам течет,
Словно пахнет она лебедою…

Ой вы звездочки ясные, месяц ты мой!
Где любовь вы сильнее встречали?
Для нее я сорву Орион золотой,
Я, рабочего утра глашатай.

Так никто не любил.  Через тысячи лет
Лишь подобное к людям приходит.
В день такой расцветает весна на земле
И нарядна как в праздник природа.

Дышит тихо она, и легко в небеса.
Тянет к звездам воздушные руки…
В день такой на земле расцветает весна
И трепещет от сладостной муки.

Оригинал

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...

В'яне серце моє од щасливих очей,
що в тумані горять наді мною...
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою...

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані...

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...