Васильки. Васильки

Васильки (Володимир Сосюра)
https://www.youtube.com/watch?v=UpD1wK_W1Yw

Васильки

Васильками поле ровное синеет,
У тебя, родная, васильки в глазах.
Где-то там далеко роща голубеет,
И синеет счастье в любящих сердцах.

Отсияют годы тучками над нами,
Снова будут двое по полю идти.
Только нас не будет. Может, мы цветами,
Может, васильками станем: я и ты.

Снова будут в поле голубые волны,
Стая тучек снова в вечность полетит,
И другой, далекий, радостью наполнен,
С милыми глазами нас с тобой сравнит.

Оригинал

Васильки у полі, васильки у полі,
і у тебе, мила, васильки з-під вій,
і гаї синіють ген на видноколі,
і синіє щастя у душі моїй.

Одсіяють роки, мов хмарки над нами,
і ось так же в полі будуть двоє йти,
але нас не буде. Може, ми квітками,
може, васильками станем — я і ти.

Так же буде поле, як тепер, синіти,
і хмарки летіти в невідомий час,
і другий, далекий, сповнений привіту,
з рідними очима порівняє нас.

1939