Бомбосховище. Вигуки пострілів. Хвиля вибуху в серці та снах.
Помирають військові... До осені... До весни, не доживши... Нема...
Світ здригається. Вікна розтрощені. Стеля падає, небо в огні.
Знов біда, знову смерті, артобстріли. Розривається сильна душа.
Діти чують і бачать жахливіше. У метро люди вірять, в дива.
Сльози сильні на скронях країни. Остогидла кривава війна.
Прикордонники, хлопці на варті. Їм так тяжко. Вони у боях.
Як напасти на нашу країну ця Росія підступна змогла?
Ви вбиваєте важко, жахливо. Зупиніться, бо люди живі.
Дуже лячно і вкрай дуже сумно. Не повинні ми знати війни.
Схаменіться, що коїться з Вами? То диявол вселився у Вас.
Дім... Вітрина... Душа... Та зап'ястя... Кров... Поранення... Знову "Швидка..."
27. 02. 2022.
Неоголошена вiйна
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2022
Свидетельство о публикации №122032700521
Свидетельство о публикации №122032700521
Рецензии