Чи знаеш, свите, ти, що таке лячно?

(После оригинала приведен перевод на русский язык, см. внизу)

Чи знаєш, світе, ти, що таке лячно?
Гадаю, є багато тих, хто знає це.
Було чимало на землі часів гарячих,
Таких гарячих, що тобі ставало зле.

Коли о шостій ранку – не до кави,
Бо б'ється вибух у твоє вікно.
Бо хтось знайшов для цього всі підстави.
І в скроню б'ється думка: "Ось воно!"

Воно – це інше, не нестача їжі.
Воно – це не нездУга, що така страшна.
Воно – це смерть, як термінальний вирок.
Воно – це вічність зимна. Так, без меж зима.

Коли ти раптом розумієш, що ми жили
Занадто легковажно, в течії буття.
І шлях землею пройдений є марним.
Так, марно прожите воно, твоє життя.

Бо, світе, зараз ти постав на краю.
Спасіння є – це рішення твоє:
Ставати поруч з Україною до бою,
Або залишити, як є. Все здати. Все.

Так, здати всю красу життя людського.
Так, здати волю – темряві, пітьмі.
Так, здати все, що є в душі святого,
Погодитися з тим, що стаємО звірьми.

Отямся, світе! Час поглянуть в очі
Тій правді, що, як вибух влучний, у серцях:
Сьогодні неможливо відсидітись,
Біда – вже тут. Не на порозі. Судний час.

Разом ми подолаємо ту нечисть,
Яка наважилась спотворити життя.
Залиш наОдинці мене – і, світе, ти приречений.
Це – кут глухий. Це – шлях невороття.

Мені не лячно. Цілий довгий місяць
Стою над прірвою, вже звикла, не боюсь.
Я силу набула, свою величність.
Згадай і ти величність, світе, всю свою.

Україна. 26.03.2022

********************************
Перевод на русский язык:

А знаешь ли ты, мир, что значит "страшно"?
Я думаю, что многие ответят "да".
Немало было на земле времен горячих,
Горячих истинно, где боль и где беда.

Когда в шестом часу под утро – не до кофе,
Поскольку взрывом бьет в твое окно,
Поскольку кто-то подлый и лукавый
Нашел причины для того. Мысль: "Вот оно!"

Оно – совсем не о еды нехватке,
Оно – совсем, совсем не про болезнь,
Оно – о смерти приговором страшным,
Оно – о вечном холоде. Там, где безмолвна жизнь.

Когда внезапно ты вдруг понимаешь,
Что мы не думали в теченье бытия,
И путь земной был пройден понапрасну,
Истрачена напрасно жизнь твоя.

Сегодня, мир, стоишь на кромке жизни.
Спасенье есть – решенье за тобой:
Встать с Украиной рядом, стать великой силой
Или оставить все, как есть. И сдать свой бой.

Сдать – красоту всего пути людского,
Отдать свою свободу – тем, из мрака, тьмы,
Да, сдать все то, что есть в душе святого,
И факт принять: становимся зверьми.

Очнись же, мир! И посмотри скорее
В глаза той правде – выстрелом  в сердца:
Сегодня негде, невозможно отсидеться,
Беда не на пороге. Здесь. Тот, судный час.

Поборем непременно вместе мы ту нечисть,
Которая посмела жизнь нам отравить.
Оставишь ты меня – ты обречен навеки
Быть в тупике. В извечной точке невозврата быть.

Стою над пропастью уж целый долгий месяц.
Привыкла, не сломалась, страха нет.
Приобрела я силу, возродив свое величье.
Так вспомни мир, кто ты. Великим будь в ответ.

Украина. 26.03.2022