Рівно місяць назад
Ми були вже в метро.
На холодній сиділи підлозі.
Жах війни. Гуркіт пострілів.
Все не пройшло.
Сняться сни.
На душі - темна осінь.
Від безвиході
Серце на крайній межі.
Діти плачуть.
І хочуть додому.
На кордоні країн
Чутно біженців мир.
Вони разом,
Мов сім'ї навколо.
Рівно місяць назад
Ми були вже в метро.
Крик війни в 5:05
Був нестерпним.
Бомби падали, падали...
Вибухів грім...
Найболючіші рани, як решта.
Вони - вбивці.
Всі ті, хто руйнує наш світ.
Не жаліють собак, що мовчали.
В них живе божевілля кривавих доріг.
Люди рідних та друзів втрачали.
Цілий місяць назад почалася війна.
Понеділки, суботи змішались.
Окупація орків - блокада, тюрма.
Перемоги так хочеться вранці...
24. 03. 2022.
Крик вiйни
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2022
Свидетельство о публикации №122032408156
Свидетельство о публикации №122032408156
Рецензии