Стояла груша, зеленел лесочек... Перевод

СТОЯЛА ГРУША, ЗЕЛЕНІВ ЛІСОЧОК...
Лiна Василівна Костенко [1930]

Стояла груша, зеленів лісочок.
Стояло небо, дивне і сумне.
У груші був тоненький голосочок,
вона в дитинство кликала мене.
Ми з нею довго в полі говорили,
не чули навіть гуркоту доріг.
Мої важкі, мої щоденні брили
старий Сізіф тим часом постеріг.
Стояли ми одна супроти одної.
Ні з чим не крились, не хотіли йти.
Вона боялась осені холодної,
а я боялась шуму й суєти.
Удвох ми з нею слухали зозульку.
І хмари йшли, як нетутешній дим.
Сізіф курив свою гіркущу люльку,
йому хотілось бути молодим.



СТОЯЛА ГРУША, ЗЕЛЕНЕЛ ЛЕСОЧЕК...
Перевод стихотворения Лины Костенко

Стояла груша, зеленел лесочек.
Стояло небо, странное, грустя.
У груши тоненький был голосочек,
она им в детство кликала меня.
Мы с нею долго говорили в поле,
не слыша даже грохота дорог.
И глыбы дней моей тяжёлой доли
старик Сизиф тем временем стерёг.
Друг против друга мы стояли долго,
не прикрываясь, не хотя уйти.
Она боялась осени промозглой,
а я боялась шума, суеты.
Вдвоём кукушку слушали мы с нею.
Тянулись тучи, как нездешний дым.
Сизиф, куривший трубку, нет горчее,
мечтал о том, чтоб вновь стать молодым.

                Февраль 2022 года