Щоденник неоголошеноi вiйни. 21 березня

Сьогодні подивився на ютубі інформашку про Міхаіла Фрідмана, мільйонера, гроші чиї відібрав чи наш Президент, чи анґлійська влада, не запам'ятав. Бідака звати не Самуілом Кріґером, тому він за мир проти війни. Мовляв, із нот сольюшен, тобто не вирішення, а чого? Приміром, Михайлові треба забити цвяха. Він же не стане умовляти отой цвях добровільно вп'ястися в стіну. А й на ґвалт наш неборака нездатен, бо власноруч працювати не звик. Грошей в нього майже нема: живе на пособіє аж у три тисячі долярів щомісяця. Сто баксів щодня, уявіть собі який нещасник! Хто і за що його спонсорує, невідомо. Міхаіл в джинсах і в светрі- ото скромняга! прийшов в кав'ярню дати інтерв'ю. Незадарма, звісно.
В юнацтві він як студент, каже, мешкав із чотирима чоловіками в одній кімнаті, де сам прибирав. Він жаліється, що от тепер, в 35 років, йому прийдеться прибиратися власноруч.

Фрідман втік за кордон замість зі зброєю в руках визволяти Україну, і як з гуся вода! А пручаються звільненню від бандерофашистьської чуми вояки теж ріжних національностей, і євреї також! Отже, скаліченого або загиблого єврея -бідного пролетаря, не бувшого мільйонера- ЗМІ вперто не помічають. І після тої війни з совєтами воювали партизани ріжних національностей! Не саме в якості бухґалтерів та лікарів. Ця моя нотатка спрямована проти прихованого антисемітизму ЗМІ. Досить нам багатих та чепурних євреїв- є й бідні та чесні. Отака казка, малята. Слава Росії! На добраніч всім.

 От ще забув: не русскіє войска несуть довгоочікувану волю всім народам неньки, а россійскіє, затямте собі.