Густий туман, не видно навіть лісу
І чути тільки вітер шелестить
У верхів’ї сосен він собі гуляє
І десь, немов з гори вода біжить.
Біжить і дзюркоче, наче дзвіночок
Немов хтось на сопілці грає
І так душі приємно все це слухати
Що всі тривоги забуваєш.
Отак би й слухати до ранку
Ту чарівну мелодію природи
Нехай вона чарує всіх на світі
Щоб забувалися усі незгоди.
Густий туман, не видно навить лису
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2022
Свидетельство о публикации №122032106041
Свидетельство о публикации №122032106041
Рецензии