Щастя. Казка

Якось вранку, літньою порою,
Йшли брати стежиной лісовою.
Панував між ними лад та спокій -
Не квапливі були братів кроки.

З хлопцями так вже в лісі сталося:
По дорозі шли, спотикалися.
Дивляться – в ямі чоловік сидить,
Усім братам людина говорить:

- Я можу будь-кому допомогти
Ви можете до мене підійти.
Жити всі Ви будете безбідно -
Зникнуть зовсім горе, зло безслідно.

- Хочу багатства я та грошенят -
Таке проханням каже старший брат.
- Мені красуню-жінку подавай,
В своїй хаті бажаю тільки рай.

Щоб я життям був задоволений -
Так жити я, брат середній схильний.
Пішли додому брати щасливі:
- Ми с тобою, брате, прозорливі.

Сказав молодший брат чоловіку:
- Вам в ямі сидіти не довіку.
Поживіть з бажаньям Ви зі мною -
Я до хаты Вас візьму з собою.

Не думав хлопець, зовсім не гадав:
Що своє Щастя у будинок взяв.
Щасливий досі живе брат Саня -
Всі Щастя вирішує питання.

Усі розтрапив гроші старший брат -
І життю своєму він не радий.
Середній брат живе тепер один -
В його житті тепер нещастя клин.

Молодший виконав свій борг братам:
- Шматок  від щастя я подарую Вам.
В гості до братів він заявився,
З ними Щастям Саня поділився.