Нас не зламають

Нас не зламають ні вітри, ні війни!
Я вірю і ви вірте, люди, теж!
Сини до нас повернуться в обійми,
Бо в нас любов до них не має меж!

Нехай наше тепло їх зігріває,
Не плачте, не турбуйте їх серця!
З них кожен неодмінно пам'ятає,
Що  ми з ними до самого кінця!

І, якщо буде треба поруч стати,
Відводити від них лиху біду—
Я, як всім серцем віруюча мати,
За ними в пекло  янголом піду!
Тетяна Мішина


Рецензии