Озвiся, плаче татськоi трембiти...

Озвіся, плаче татської трембіти,
крізь тишу Кримських гір.
У Львові брат мій още незабитий
співа ворожий гімн,

дарма готується до битви:
відвага є не сказ.
Браня крєпка і танкі наши бистри,
нам Путін дал пріказ.

Визвольцю, брате, мужньо підкорися
та йди живий в полон.
Повір зросійщеному кримцю:
фашизм мине як сон.


Рецензии