Я ще не знаю пісню про війну,
Щоб Україну, нашу матір - підкорила…
Її кохаю, в серці бережу одну-
Вона нас надихає, та дарує крила!
Нехай, ще ворог топче в сапогах,
Мою, твою - квітучу, нашу землю…
Відправлять скоро їх усіх в гробох,
«Хай згинуть всі»,- шепчу я чемно!
Пробачте, що немає в мене сліз,
Заплачу, як в святкуєм перемогу…
А скільки по дорозі йде чужих коліс,
З Донбасу, з Криму до Кривого рогу!
Та всі загарбники, знайдуть тут Ад,
Грудьми закриємо дітей від танків…
Я твердо вірю, що розквітне знову сад,
Та заспіваємо пісень, та Маланки!
Розлий нам самогону, аж по вінця,
До серця достає, джерельна ця вода…
Всміхнеться Київ, Запоріжжя, мила Вінниця,
Та загудуть про перемогу провода!
І в цей весняний та холодний день,
Нас гріє, надихає віра в перемогу…
Ми всі воюємо, та молимось - щодень,
Жінки коханні, надають нам в цьому змогу!
08 березня 2022 рік
Еще не знаю
© Copyright: Виталий Косенко, 2022
Свидетельство о публикации №122031205822
Свидетельство о публикации №122031205822
Рецензии