Синочку, ангеле м й

Елена Лисная 77
Синочку, ангеле мій сизокрилий...!
Як я сумую за тобою, любий...!
І кожен раз, знаходжу в собі сили,
Щоб в мрії чорні знову не пірнути...

Як хочу чути голос, сміх... Забула...
А ще, до серця, ніжно пригорнути...
Якби могла б, то долю повернула...
Але сльоза... Її лише змахнути...

Так плине час... Уже п'ятнадцять років...
Та ніби вчора стіни розлетілись...
Та ніби вчора загубила спокій...
Та ніби вчора горе причаїлось...

А в березні, було б вже, двадцять п'ять...
Можливо, із онуками вже грали...
Тільки лишилося тепер запам'ятать,
Що в смерті, ми тебе, не відібрали...

Лети, мій сизокрилий - там весна...
В моєму серці - лютий захолонув...
Дивлюся на портрет - він нагада,
Які вже, оченята ті, бездонні.

Прошу пробач, бо я собі не зможу...
Життя триває... Знову син зростає...
Так добре, що ви зовсім з ним не схожі...
Та ви обоє - крила... Моя стая...

26.02.22.


© Copyright: Елена Лисная 77, 2022
Свидетельство о публикации №122031105746
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Елена Лисная 77
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Елена Лисная 77