Про пiдснiжник загадки-15 - 10шт

З альбому «Казка Весняна»

«ПРО  ПІДСНІЖНИК  ЗАГАДКИ»-15 –10шт.

6.* (акровіршики про «ПІДСНІЖНИКИ»)

6.1.*
П/ід снігами виростають
І/ морозу не бояться
Д/ивовижні білі квіти –
С/онця пасії й весни!!!

Н/а засніжених полянах
І/ в прозористих узліссях
Ж/иттєрадісно, сміливо
Н/абувають цвіт вони!!!

«И/доли» вони! Весняні!!!
«К/оролеві» на поляні!!!   

Або: (вар.2 для останньої двохрядкової строфи)
«Идоли» для нас квітки...
«Королеві» навесні!!!

6.2.*
П/о галявинам розталим
І/ засніженим узліссям 
«Д/іти» юної Веснянки
С/вітло розливають нам...

Н/апівсонних, та сміливих
І/ нечувано красивих,
Ж/иттєрадісних маляток
Н/адихає знов весна!!!

«И/скри» посеред снігів –
К/віти сніжні повесні!!!

6.3.*
П/овесні, в узліссях сонних
І/менини світ справляє...
Д/верці в казку відкриває
С/ніжно-білим квіточкам...

Н/адихає їхні душі...
І/ надії в них вселяє...
Ж/иттєрадісно й привітно
Н/аучає їх пісням...

И/скряним сніжистим квітам
К/рила створює весна!!!

6.4.*
П/оступово, крок за кроком
І/ній зимній відступає...
Д/вір від снігу очищає...
С/віт радіє знов весні!!!

Н/а розтанувших галявах 
І/ проталинах в садочках
Ж/алісно вінці схиляють
Н/іжні срібляні квітки...

И/скри росні на коронах –
К/раплі-слізоньки зими!!!

6.5.*
П/ервістка весни ця квітка...
І/ її любима донька!!!
Д/орогенька та миленька...
С/имвол сонячних надій!!!

Н/едарма ми дзвоник сніжний
І/менуємо «__________» (підсніжник)...
Ж/ити квітка починає
Н/а заметах зі снігів...

И/скри росяні на квітці –
К/ращі слізоньки весни!!!

6.6.*
П/осміхаються мрійливо
І/ очата розкривають,
Д/обрі звістки надсилають
С/ніжні дзвоники весни...

Н/а галявинах у лісі
І/скри щастя розсипають...
Ж/ити, сонечку радіти
Н/ас навчають повесні...

И / Їхній дзвін світ надихає,
К/рила надає душі!!!

6.7.*
П/оступово й переможно
І/скри сонця сніг зганяють...
Д/арять лісовим галявам
С/яйво білих світлячків –

Н/а розтанувших полянках
І/з сніжинок виростають      / Із сліз снігу
Ж/ваві квіти, що похожі
Н/а запалені свічки!!!

И/скри сонця сніжні квіти
К/расять кольором златим...

6.8.*
П/ід пухким, холодним снігом
І/деальної колиски
«Д/іточки» зими старої
С/плять тихенько... До весни...

Н/авесні вони виходять
І/з-під жухлих трав і листя...
Ж/емчуг пелюсток яскристих –
Н/аче перший, чистий сніг...

И/скри-квіти цвіт дарують
К/оролеві Крижаній!!!

6.9.*
П/ід біло-срібним покривалом,
І/з снігу зітканим узимку ,
Д/остойно пестить квітку сніжну
С/ама Метелиця-Зима...

Н/адійно квіт оберігає...
І/ від морозу захищає...
Ж/урливо їй це проміняти
Н/а розставання... Та весна

И/скристу квітку забирає!!!
К/оли закінчиться зима...

6.10.*
П/елюшки пере зима...
І/ від стужі захищає...
Д/обра ненечка, вона
С/онну квіточку кохає!!!

Н/авесні їй шкода вже
«І/скорку» свою втрачати...
Ж/алю серцю завдає
Н/іч, що шепче: «Час прощатись...»

«И/скорка» зове весну!!!
К/вітці – більше не до сну...