Казка
Iз мого серца до твого,
Вона була в коханнi вiчна,
Та й в щастi сонeчка мого.
Мiж мрiй та спогадiв чарiвних-
Двi долi ,двi надii ,двi зорi
На крилах очарованих та вiльних
В буттi своему рай знайшли,
Де спокiй ,тишина ,нема тривоги-
I бiльш нiкого ,немае бiльше нiкого:
Мир в маревi , i сам по собi
Закоханий у iдола свого.
А наша казочка тече iз серця,
З веселки та весняного дощу-
Вiчного небесного Джерельця,
Та всесвiтнього зiркового вогню.
Автор ВССС.
Свидетельство о публикации №122031001625