Ще лютий перейду -
Напевне, вже останній;
Напрo'весні в саду
Розтану на світанні.
Як сніг в таловину' -
Потічок нежурливий;
В горішню глибину -
Лелітка мерехтлива,
У венах вишень, верб -
Весняним кровоплином;
Мій найгіркіший нерв
Зростатиме полином.
Запеклий завтра бій
За волю України.
Тримаймо, браття, стрій,
Незборно, до загину
Мокшанських орд гнилих -
Най проростуть полином!
За волю, щастя, сміх
Дітей, дружин, Вкраїну!
Любов я, лють і смерть!
Січ люта, вже остання.
На січку грубу й дерть
Зійде орда. Світання!..
Запеклий завтра бiй
© Copyright: Марина Степанская, 2022
Свидетельство о публикации №122031001334
Свидетельство о публикации №122031001334
Рецензии