КРИК

Кричать дерева , ріки і поля.
І чути як гудуть ворожі танки,
Там б’ється українець за життя,
За теплі сонячні поранки.

Кричать пташині голоси,
І дикі вовки в лісі виють.
Як врятувати рід свій від біди?
Від нервів, кістки в тілі ниють.

Крик! Крик душі страшний.
Хоч міцно віриш в перемогу.
Як вибачити цей шалений бій
Розбійнику, загарбнику лихому?

Крик! Чути стогін старих дзвонів.
І серце б’ється тяжко від страждань.
Коліна вже підкошуються від поклонів.
Як врятувати дух людських бажань?

Крик. Чути крик з усіх сторін:
У вікнах, телефонах і на дворі.
Життя під кулі, ніж ворогу уклін.
Яка ж це дорога ціна за  волю.

Крик материнський з відусіль.
Синів родити щоб ішли на смерть?
Щоб ворог затоптав їх тіло в полі.
Та що ж це за брати? Ідіть ви геть!

Крик, сльози молодих жінок.
І страх в очах  діток безрадних.
Хтось їх батькам приготував вінок,
І забирає незалежність в барвах.

Кричить земля яку жорстоко гвалтять.
За те що хоче мати крила, бути вільна.
Їй кажуть : « На коліна, ще мала...».
Вона вже виросла. Вона вже сильна.

Крик. Божа Матір вже не може спати.
І просить сина щоб війну цю зупинив.
І згадує ті дні, як Христа розпинали.
-«За що ж ти, сину, своє тіло загубив?


Віддав ти найдорожчий скарб на світі
Во імя Віри і Святого Духа і Творця,
Щоби любов в людських серцях палала,
Тих, що створились по подобію твого Отця.

Зійди з небес! Країна тебе потребує.
Дай сили, віру, цю землю охрести!
Щоби сатаньська темна сила
Навіки перестала темряву плести.

Даруй ти людям сонця промені цілющі.
Св’ятою поливай водою ворогів.
Сплети мости між розумом і серцем учнів.
І відверни від України і від світу Божий гнів».

Яку вже долю вготував тобі Господь?
Що платиш ти таку велику ціну.
Чи крик народжує нову афонську плоть?
Чи крик – дорога, що веде до пекла?

О Боже ! Ангели ! І всі Св’яті !

Не стійте, не мовчіть, а щось робіть!
Щоб спокій та любов запанували в світі.
Почуйте цей безрадний Крик і поможіть,
Щоб Україна відродилась новим світом.

ТАТ 02.03.2022 ( 10.55)