О дні науки!
В них розлука
Прошита, мов таємний код.
Коли самотність в двері стука,
Неси свій кактус, мов клейнод.
В годину миру ти придбала
Простий венесуельский цвіт,
І колір кактуса засяяв,
Прошепотівши: "Хай щастить!".
Не бійся, серденько, недолі,
Та й самота - не назавжди.
Серця наївні охололи
Та зможуть жити й без води.
Самодостатні, ніби квіти
Серед зелених колючок,
Серця вкраїнок. Вони здатні
Надати мудрості урок.
Серця, в яких любов до світу
Та Батьківщини знов луна,
І кактуси тихенько квітнуть
В тіні заводів, в дивних снах.
Кактус
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122030405615
Свидетельство о публикации №122030405615
Рецензии