Дитинство

Так хороше було в дитинстві
Пасти корівок по весні.
На дубчиках шкварчало сало
І нам здавалось , що так мало
Потрібно людям на Землі.
Бувало ляжеш горілиць
В окопі , що поріс травою.
І бачиш сосни й неба вись,
Неначе сам торкаєшся рукою.
І ми ,маленькі дітлахи
Любили цю чудову пору.
Самі були немов пташки
Яким хотілось так злетіти вгору.
Це так було, як по весні
Вода в притоках розливалась
І по Дніпру пливли човни,
На хвилях весело гойдались.
Коли ж прорвало дамбу в нас
У той весняний , ранній час.
Який був шум, який був страх.
Кричало все  неначе птах.
Пливли корови і стоги.
Амфібії людей спасали.
Неначе десь на острові були
Лиш човнярів там голоси лунали.
По вікна скрізь було води
На човні в хату заїзжали,
Соми в підпіччя запливали.
Та нам малим – це пів біди.
Коли звели Дніпровську ГЕС
Позаливало всі луги
Вода у річках вийшла з меж.
Все під водою навкруги.
Які пропали сінокоси,
Вже не лежатимуть покоси
І не стоятимуть стоги.
Лише ростуть кущі лози.
Що дала людям ота ГЕС?
Як для держави – це прогрес.
А для усіх простих людей
Не здійснення своїх ідей.

2001р