Минуло довгих вісім літ,
Як полягла НЕБЕСНА СОТНЯ,
Покрив майдан вкраїнський цвіт.
Була та мить неповоротна.
Чи щось змінилося у нас?
Чи ми в житті відчули зміни?
Страшна доба, важкий в нас час,
Літають кулі, рвуться міни.
Були пекельними ті дні
У чотирнадцятому році,
Майдан в диму і у вогні,
Лилася кров на кожнім кроці.
У вічність СОТНЯ відійшла,
НЕБЕСНОЮ її назвали,
Вона під кулі з дому йшла,
Життя герої там віддали.
Ті дні у пам’яті живуть,
Це неможливо нам забути,
І рани ті не заживуть.
Чому біда та мала бути?
Хотіли краще жити ми
І йшли майбутнє відстояти,
На захист стали там грудьми,
І довелось життя віддати.
Тоді поліг наш перший цвіт,
Ряснів майдан в ті дні тілами,
Минуло довгих вісім літ -
НЕБЕСНА СОТНЯ в серці з нами.
20.02.2022 р.
Минуло довгих вiсiм лiт
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2022
Свидетельство о публикации №122022103333
Свидетельство о публикации №122022103333
Рецензии