Про пiдснiжник загадки-12 - 10шт

З альбому «Казка Весняна»

«ПРО  ПІДСНІЖНИК  ЗАГАДКИ»-12 \ 10шт.

5. АСОРТІ  РІЗНІХ  ОБРАЗІВ  ПІДСНІЖНИКІВ
(продовження)

5.48.* (ранньоцвіт \ першоцвіт + вінчик-дзвоник + вісник весни)

...По землі крокує
Молода весна...
Світло салютує...
Відступає тьма...

Ліс в казковім сяйві
Весело блищить...
На лісній полянці
Квіточка дзвенить...

...Трішечки сумує
По старій зимі...
Та усім віщує
Про прихід весни...

Трепетно зітхає...
Сріблом мерехтить...
Дзвоником співає:
«Хай весні щастить!!!»

5.49.* (сніжний дзвоник + пасія весни + нахилений вінчик \ сумний)

Мила та маленька,
Квіточка біленька
В тон весні киває...
Світлу ллє печаль...

А весна – нарядна,
Радісна, всевладна –
З квіточки зриває
Снігову вуаль:

«Квіточка-милашка,
Не сумуй, бідняжка!!!
Сонечко зігріє
Пелюстки твої...

Ти відкриєш очі...
Задзвениш співоче...
Всесвіт порадіє
Квітчаній красі!!!»

5.50.* (у французів та італійців – «снігобур», бурить \ свердлить сніг) \ 2шт.

«Снігобуром» називають
Цю маленьку білу квітку...
Бо вона у сні зимовім
Сніг стеблиною «свердлить»...

Виривається на волю,
Посміхаючись привітно!!!
Хоч і крихітна, тендітна,
Сніг пред нею – не встоїть!!!

Або:
Недарма «снігобуром» зовуть
Соромливу цю квітку... Тендітну...
Бо вона – розквітає в снігу,
Пробиваючись «буром» до світла!!!

5.51.* (снігоцвіт + «задира» у Болгарії) \ 2шт.

Квіточка – мала, тендітна,
Та задирлива, зухвала!!!
Дерзновенна і смілива!!!
Не лякається негод!!!

І тому вона – «задира»!!!
Так зовуть її болгари...
Виклик кидає зимі злій –
Головній із перешкод!!!

Або:
Десь «задирою» квіточку звуть,
Що на вид соромливо-тендітна...
Та вона – відчайдушно-смілива!!!
І цвіте на холоднім снігу!!!

5.52.* (квітка, як білий «метелик» + снігоцвіт + першоцвіт) \ 2шт.

На снігу талім квіточка біла,
Наче перший метелик, сидить...
Пелюстки тріпотять, ніби крила...
І стеблинка від вітру тремтить...

Або:
Наче метелик,
Квітка у талім снігу,
Ніжно біліє...

5.53.* (снігоцвіт + вісник весни + красива квітка)

Холод, сніг, жорстка негода
В лісі квіточку чекають...
Та з’являється з-під снігу
Неіснуюча краса!!!

Всі, хто бачив це малятко,
Віснику весни радіють!!!
А вона, розкривши крила,
Тягне вінчик в небеса!!!

5.54.* (першоцвіт + квітка-дзвоник + нахилений вінчик \ сумний)

Вона голівку підняла
І потягнулася до світла...
І зрозуміла, що земля
Прокинувшись, чекає квітку!!!   

І ось – сумний її бутон
Про щось наспівує тихенько...
І сніжний скидає хітон...
Весні дарує спів серденька...