Коли Ван Гог у душi
Завитушками всіяно небо.
Я б хотіла відрізати вухо,
Щоб не чути брехні, а плацебо
Не сприймати за ліки від кулі...
Й наче соняшник, стинають душу...
Але всесвіту очі безмежні
Бачать крони, і глибш од коріння,-
Скрізь, де все вже для мене померло...
Свидетельство о публикации №122022000938
Валентин Корнев 24.02.2022 23:49 Заявить о нарушении