гра в мовчання
Підступні терикони із минулого життя.
Твої слова,а вчинки чого варті?
Підступні марафони в небуття.
Та й я, такий, безжалісний, небога,
З тобою сплів своє життя.
А ти, бажала, що одна дорога
Нас приведе до сивого творця.
Пробач, тебе я розумію як нікого,
Пробач, за ночі у в'язниці дум.
Кохай, якщо кохання жевріє, не тліє,
Від дотиків вогнів пекельний шум.
Свидетельство о публикации №122022004126