Лети...
Щоб душа не зтліла,
Не заросла колючим будяком.
О, милий Боже,
Дай бо крила.
У вирій, де сідає сонце
За рядном у сиве море.
Щоб не розгубитися,
По крихтам
Зорі, тишу позбирать,
Як намистини.
Голос без сумління...
Ні, не співати хочу,
А кричати.
Кричати так, щоб відірватись
Від будення.
Тай поскидати ті окови, пути ті -
Від них сліпа, глуха і руйнівлива...
Так хочу тиші, у прозорій насолоді
Від свободи...
Щоб, дух перехопило!
Так не вважайся:
Птахо, душа моя,
Лети!
Лети...
Свидетельство о публикации №122022001812