А ще, я маму нагадала
її кімнату влітку,
де дивне соне пригріває
на скатертині квітку.
Проміння плигає по стелі,
а далі по стіні,
підлогу жаром накриває,
до болю у ступні.
І так тепло-тепло і світло,
коли згадаєш, на душі.
Моє дитинство – в квітах, в квітах…
Подяка мамі, назавжди.
Свидетельство о публикации №122021904462