Всем ветеранам милиции посвящается

Старий вже тиждень не виходить з хати,
А може, сталось щось і треба рятувати ?
Зайшли в подвір’я, погукали, все намарно,
Не відізвався, та не вийшов він на ганок.

Хтось подзвонив, примчали діда рятувати,
Потужним поштовхом відкрили двері хати,
А він у ліжечку лежить, живий... неначе...
Ось так пройшло життя,і хто ж тебе оплаче...

Оглянув хату поліцейський відчинив і шафу,
В напівпорожній шафі ще й під целофаном,
Мундир міліції, висить виблискують медалі,
У три ряди, ї погони золоті з трьома зірками,

Кашкет парадний з гербом СРСР - був поруч,
Невже полковнику, ніхто не йшов на поміч ?
У хаті чисто, речі,  зброя, все лежить ошатно,
А де ж сім’я ? де діти, та онуки,  ще не ясно,

Шукали рідних не знайшли, немов пропали,
Полковника в мундирі тому й відспівали, 
На цвинтарі сусіди лиш були, віддали шану,
Полковнику міліції, ї звитяги ветерану.

Колись життям  ризикував служив на совість,
Життя було таке, що вистачить на серіал і повість, 
А у відставці, всі забули, не потрібен був ні кому,
Тож Царство Боже, на віки товаришу полковник! 

Автор Широков А. А. 17.02.2022г Киев Україна