Лежат на белом покрывале два народа
Розсипались, неначе каплі крові
А я ненавиджу ,ту новую війну
Бажаю всім, щоб всі були здорові.
Заплакала мала дитина на руках
Прижала мати немовля до серця тісно.
Хай буде грець,тим що в нас засіяли зерно,
Зерно кроваво-болісне і грізне.
Вже мокрий піт на плечах виступа,
Душа холоне, серце не здається,
Прокляті нелюди, з посмішкою сидять
Народний дух для них- нова фортеця.
Скриплять фіртки, а пси на них гарчать
В людей не було, ще такого роздоріжжя
Біжать пани, аж запарі в штанах киплять
Вже впале листя стане накінець торішнім.
Червоні ягоди калини на снігу
Лежать на білім полотні, як те намисто
Два брата! Два народи ті! Замучені такі!
Хто зна, що з нами буде? Хто зна, що з вами вийшло?
Свидетельство о публикации №122021600574
Та дещо треба зкорегувать дбайливо.
Приоре Амикус 22.08.2022 20:58 Заявить о нарушении