Два майстри
Дивний образ, створив художник на холсті-
Немов красуня ожила на фоні красок…
Неначе лінії, мазки на нім зовсім прості:
Та все ж вібрала в себе, більшість, з казок!
Поет не встояв, дивлячись на ту красу,
Віршами оспівав той образ: гарний, милий…
Він стільки присвятив (йому) свого часу,
Що від кохання вже не спав, бо був щасливий!
Художник, все ж кохання милої пізнав,
Бо змалював любов свою живу, з натури…
І навіки, їі красу, усім нам дарував,
На благо людства, світлого - культури!
Поет, і далі пише їй свої сонети та вірші,
В коханні признається знову й знову…
Він тільки з «Образом», в уяві все грішив,
Бо вірив - оживе, повірить в чудо: його кохання й сильне слово!
15 февраля 2022 года
Виталий Косенко
Два мастера
© Copyright: Виталий Косенко, 2022
Свидетельство о публикации №122021508410
Свидетельство о публикации №122021508410
Рецензии