Наглядач

“I’m looking into deepest wells…”
(вільний переклад з англійської
у авторськім виконанні)

Я оглядаю ці
бездонні в чорноті своїй криниці
Вони подібні до тунелів
у паралельний світ,
Ти чуєш як вони відлунюють думки,
так схожі на шамана заклинання?
То можуть бути помилки,
Гріховні марення, чи глибоко
приховане кохання...
Мечі то можуть бути срібні
чи стріли золоті,
які зникають високо над головою...
З могутніми, здавалося, словами,
під охороною молитв,
я залишаюсь тут, на скелі,
що є насправді дюною,
чи глиняним курганом.
Юрби потоки, там – внизу, нуртують.
Бажання їх та почуття лихі,
як хижі птахи
рощіплюють на кванти
моє життя, любов і волю.
Але я здаюсь без бою.
На герць виходжу з паразитами буття
Ще до пуття не знаю що робити.
Але я буду жити:
у запахах трави і листя
у вітру подихах,
у цім намисті річечок, озер.
Я не помер тоді
і не помру ніколи.

04.07.2004 - 01.05. 2013 - 13.02. 2020

© Copyright: Валентин Лученко, 2022